Технічний аналіз протоколу Sola | VPN-протокол із високою пропускною здатністю, низькою затримкою та малими втратами пакетів
Contents
Коротко про протокол
Sola — власний VPN-транспортний протокол нового покоління від SingLink, створений шляхом перепроєктування та перебудови базової транспортної архітектури на основі технологічної системи SingLink 2.0.
Це не перейменований SingLink 2.0 і не просто набір змінених параметрів.
Розробка Sola спирається на реальний мережевий досвід, накопичений за тривалу роботу SingLink 2.0. Вона по-новому розглядає проблеми продуктивності, з якими стикаються VPN за високої пропускної здатності, вимог до низької затримки, втрат пакетів, тривалих передавань і складних мережевих умов.
Ключові цілі проєктування Sola:
Висока ефективна пропускна здатність, низька затримка, малі втрати пакетів, стабільне тривале передавання та краще практичне використання мережі.
Sola завершив основну розробку та внутрішнє тестування й перейшов до етапу аудиту безпеки протоколу та його реалізації.
На поточному етапі внутрішнього тестування:
- Sola показав вищу загальну пропускну здатність, ніж інші протоколи, включені до тестів;
- його загальна затримка була нижчою, ніж в інших протоколів, включених до тестів;
- втрати пакетів у поточних тестах були нижчими за 1%;
- у кількох тестових середовищах 1 Гбіт/с ефективна пропускна здатність перевищувала 80% ємності лінії;
- порівняно з SingLink 2.0 та попередніми протокольними підходами Sola додатково оптимізовано щодо ефективності передавання та практичної роботи в мережі.
Ці результати отримано в поточних внутрішніх тестах SingLink. На фактичну продуктивність і далі впливають регіон, оператор, міжнародний вихід, пристрій, навантаження на вузол, локальна мережа та сценарій використання.
Межі доказовості: ці результати не отримано в незалежному тестуванні третьою стороною; повну методику тестування й сирі записи ще не опубліковано. Після впорядкування матеріалів і перевірки безпеки SingLink поступово додаватиме придатні для публікації умови тестів, методи й відомості про версії в межах свого плану відкритого коду та прозорості.
1. Що таке Sola?
Sola — VPN-транспортний протокол нового покоління, власна розробка SingLink.
Його розробка не почалася з нуля.
Ще до Sola SingLink 2.0 уже створив власну протокольну та транспортну систему SingLink і тривалий час працював у реальних робочих мережах.
У міру того як зростали масштаби використання, кількість типів пристроїв, різноманіття мережевих середовищ і пропускна здатність у користувачів, SingLink помітила в реальних даних роботи SingLink 2.0 таке:
Проблема, з якою сьогодні стикаються VPN-протоколи, — це вже не лише:
Чи вдасться встановити з’єднання?
Важливіше інше:
Чи можна після встановлення з’єднання справді використати наявну в користувача пропускну здатність мережі?
Тому розробка Sola зосереджена не лише на базовому підключенні, а й на:
- ефективності передавання;
- використанні високої пропускної здатності;
- контролі затримки;
- контролі втрат пакетів;
- тривалому передаванні;
- коливаннях мережі;
- практичній продуктивності в різних мережевих середовищах.
Зрештою Sola сформувався як протокол із перепроєктованою архітектурою.
З погляду еволюції протоколів:
SingLink 2.0 — це технічна основа, а Sola — протокол нового покоління, що постав після перебудови цієї основи на рівні архітектури.
2. Як пов’язані Sola і SingLink 2.0?
Sola і SingLink 2.0 — не дві повністю незалежні технології.
Технічна еволюція Sola бере початок у SingLink 2.0.
Спрощено це можна уявити так:
SingLink 2.0
Створення власної протокольної та транспортної основи SingLink
↓
Тривала робота в робочому середовищі
↓
Накопичення реальних даних з різних країн, операторів, пристроїв і мережевих умов
↓
Повторний аналіз вузьких місць продуктивності протоколу
↓
Перепроєктування та перебудова базової транспортної архітектури
↓
Sola
Висока пропускна здатність · Низька затримка · Малі втрати пакетів · Краще використання каналу · Стабільніше тривале передавання
Тож Sola — це не:
SingLink 2.0 під новою назвою.
І не:
SingLink 2.0 із кількома підкрученими параметрами.
Натомість це:
Новий протокол, створений шляхом перепроєктування базової архітектури на основі технологічної системи SingLink 2.0 і досвіду її роботи.
У цьому й полягає найбільша відмінність Sola від звичайного проміжного випуску.
3. Навіщо знадобився новий дизайн протоколу?
Останніми роками швидкість доступу до мережі стрімко зросла.
Домашні й бізнесові підключення на 500 Мбіт/с, 1 Гбіт/с і навіть більше трапляються дедалі частіше.
Проте у VPN-середовищах досі існує знайома проблема:
Користувач може мати підключення на 1 Гбіт/с, але після підключення до VPN доступною залишається лише частина цієї пропускної здатності.
VPN-сервер — не обов’язково єдина причина.
Повний шлях передавання через VPN також включає:
Застосунок користувача
↓
Мережевий стек операційної системи
↓
VPN-клієнт
↓
VPN-протокол
↓
Місцевий оператор
↓
Магістральна мережа або міжнародний вихід
↓
VPN-вузол
↓
Цільова мережа
Будь-яка ланка цього ланцюжка може спричиняти втрати продуктивності.
Для самого протоколу теоретична пропускна здатність — не єдине, що має значення.
Інші чинники:
- накладні витрати через інкапсуляцію протоколу;
- ефективність обробки з’єднань;
- зміни продуктивності в мережах із високою затримкою;
- падіння пропускної здатності після втрат пакетів;
- коливання мережі;
- здатність до тривалого передавання;
- ефективність обробки на різних пристроях;
- узгодженість роботи клієнта та протоколу.
Тому на початку проєктування Sola поставили пряміше запитання:
Якщо VPN-тунель неминуче існує, як максимально зменшити втрати продуктивності, спричинені самим протоколом?
Це одна з ключових відправних точок архітектурної перебудови Sola.
4. Ключові цілі проєктування Sola
Sola не вважає показник «найбільше Мбіт/с» єдиною мірою продуктивності.
Від етапу проєктування протокол зосереджувався одночасно на п’яти ключових напрямах.
1. Висока пропускна здатність
Перша ключова мета Sola — підвищити фактичну ефективну пропускну здатність у VPN-середовищі.
Тут пропускна здатність — це не теоретична швидкість, яку рекламує оператор, і не номінальна швидкість мережевого інтерфейсу сервера.
Насправді важливо інше:
Яку пропускну здатність застосунок користувача зрештою може використати після проходження трафіку через VPN-тунель.
Тому Sola більше зосереджується на:
Effective Throughput
Тобто на фактичній ефективній пропускній здатності.
У кількох внутрішніх тестових середовищах 1 Гбіт/с Sola утримував ефективну пропускну здатність понад 80% ємності лінії.
2. Низька затримка
Швидкість — це ще не весь досвід користування VPN.
Наприклад:
- ChatGPT;
- Claude;
- Gemini;
- Cursor;
- X;
- Telegram;
- перегляд вебсторінок;
- API;
- віддалений робочий стіл.
Багатьом сценаріям насправді не потрібні сотні Мбіт/с тривалої пропускної здатності.
Для враження від роботи найчастіше найважливіше:
Скільки часу минає від надсилання запиту до отримання відповіді.
Тому під час архітектурної перебудови Sola затримку розглядали як окрему ціль продуктивності, незалежну від пікової швидкості.
У поточних внутрішніх порівняльних тестах загальна затримка Sola була нижчою, ніж в інших протоколів, включених до тестів.
Це означає, що покращення продуктивності Sola не обмежується:
Швидшими завантаженнями.
Воно також охоплює:
Швидшу взаємодію з мережею та швидший відгук.
3. Малі втрати пакетів
Втрати пакетів — дуже важливий, але часто недооцінений показник продуктивності VPN.
Постійні втрати пакетів можуть спричиняти:
- повторне передавання даних;
- зниження пропускної здатності;
- зростання затримки;
- буферизацію відео;
- переривання голосових дзвінків;
- нестабільність довготривалих з’єднань;
- короткі зависання під час завантаження вебсторінок;
- раптове зростання затримки у віддаленому робочому столі.
Ось чому виникає знайома ситуація:
Speedtest показує високу швидкість, але на практиці все працює не надто плавно.
Причина не обов’язково в нестачі пропускної здатності.
Втрати пакетів, джитер і коливання мережі можуть помітно погіршувати практичний досвід.
У поточних внутрішніх тестах Sola втрати пакетів утримувалися на рівні:
Нижче 1%.
Це також один із найважливіших поточних результатів продуктивності Sola.
4. Стабільна тривала продуктивність
Sola не прагне визначати продуктивність протоколу одним надзвичайно високим піком у Speedtest.
Адже:
Досягти 900 Мбіт/с на одну секунду
і:
Тривалий час утримувати відносно високу пропускну здатність
— це дві різні речі.
Реальне використання може включати:
- тривалий перегляд відео;
- завантаження великих файлів;
- хмарну синхронізацію;
- довготривалі з’єднання з ШІ;
- віддалену роботу;
- тривалий обмін даними через API.
У цих сценаріях важливіша:
Sustained Performance
Тобто стабільна тривала продуктивність.
Тому перебудова Sola не женеться лише за короткочасними піками. Вона має на меті покращити стабільне передавання протягом усього життєвого циклу з’єднання.
5. Пристосованість до мережі
Користувачі VPN живуть у різних мережевих середовищах.
Той самий протокол може давати зовсім різні результати залежно від:
- країни;
- регіону;
- оператора;
- домашнього широкосмугового доступу;
- Wi-Fi;
- 4G;
- 5G;
- публічних мереж;
- транскордонних мереж.
Результати можуть суттєво відрізнятися.
Тому ще один ключовий напрям Sola — зменшувати коливання продуктивності за різних мережевих умов.
Sola не може змінити фізичну мережу оператора чи усунути перевантаження на міжнародних виходах.
Але він може максимально зменшити додаткові втрати продуктивності, спричинені самим протокольним рівнем.
5. Від SingLink 2.0 до Sola: перебудова на рівні архітектури
Найбільша відмінність Sola від типового оновлення протоколу в тому, що ця розробка не обмежилася налаштуванням якоїсь однієї функції.
Вона заново розглянула весь процес — від встановлення клієнтом VPN-з’єднання до проходження даних через тунель і їх надходження на вузол.
Типове оновлення продуктивності радше виглядає так:
Налаштування параметрів
↓
Зміна частини логіки обробки
↓
Покращення продуктивності в окремих сценаріях
Процес розробки Sola був ближчим до такого:
Аналіз робочих даних SingLink 2.0
↓
Виявлення практичних вузьких місць продуктивності
↓
Нове визначення цілей продуктивності протоколу
↓
Перепроєктування базової транспортної архітектури
↓
Нова реалізація
↓
Внутрішнє тестування
↓
Аудити безпеки та реалізації
Тож точніше технічне позиціювання Sola таке:
Architecture-level Evolution
Тобто:
Еволюція на рівні архітектури.
Це не проста оптимізація на рівні параметрів.
6. Загальна технічна архітектура Sola
Повну низькорівневу реалізацію Sola наразі не оприлюднено.
Проте з погляду проєктування протоколів цю архітектурну перебудову можна розуміти як переосмислення довкола кількох ключових питань.
Обробка з’єднань
Перше завдання VPN-протоколу — як встановити, підтримувати й завершити дійсне з’єднання.
Sola переглянув обробку життєвого циклу з’єднання в SingLink 2.0, щоб зменшити зайві очікування та витрати на обробку.
Передавання даних
Після встановлення VPN продуктивність насправді визначає:
Як передаються дані між клієнтом і вузлом.
Архітектурна перебудова Sola вважає ефективну пропускну здатність ключовою ціллю й прагне зменшити втрати продуктивності, спричинені самим протоколом у середовищах із високою пропускною здатністю.
Обробка коливань мережі
Реальний інтернет — не ідеально стабільний канал.
Затримка, втрати пакетів, зміни маршрутів і перевантаження можуть змінюватися з часом.
Тому дизайн Sola враховує не лише ідеальні лабораторні умови, а й практичну продуктивність передавання за змінних умов мережі.
Обробка високої пропускної здатності
Оскільки підключення на 500 Мбіт/с, 1 Гбіт/с і навіть швидші поширюються, дедалі важливішим стає те, чи здатен сам VPN-протокол обробляти високу пропускну здатність.
Одна з ключових цілей продуктивності Sola — зменшити ймовірність того, що сам протокол стане вузьким місцем у мережі з високою пропускною здатністю.
Узгодженість із клієнтом
VPN-протокол не існує ізольовано.
Зрештою він працює разом з:
- операційною системою;
- VPN-клієнтом;
- мережевими інтерфейсами;
- системами вузлів.
Ці компоненти працюють спільно.
Тому перебудова Sola також враховує ефективність взаємодії між протоколом і клієнтами SingLink.
Про повну технічну реалізацію
З міркувань безпеки, аудиту протоколу та подальшої розробки Sola наразі не розкриває повних низькорівневих деталей щодо:
- процесу рукостискання під час підключення;
- деталей обміну ключами;
- конкретних алгоритмів обробки даних;
- методів обробки характеристик трафіку;
- окремих параметрів протоколу;
- деталей реалізації на боці сервера.
Які технічні матеріали буде розкрито в майбутньому, вирішуватиметься поступово залежно від результатів аудиту безпеки, стабільності протоколу та плану технічної прозорості SingLink.
7. Поточні результати тестування продуктивності Sola
Sola завершив перший етап внутрішнього тестування.
Основні поточні результати:
| Показник | Поточний результат тестування Sola |
|---|---|
| Тип протоколу | Власна розробка SingLink |
| Технічна основа | SingLink 2.0 |
| Архітектура | Перепроєктована й перебудована |
| Внутрішнє тестування | Завершено |
| Ефективна пропускна здатність | Загалом вища, ніж в інших протоколів, включених до тестів |
| Затримка | Загалом нижча, ніж в інших протоколів, включених до тестів |
| Втрати пакетів | <1% |
| Мережі 1 Гбіт/с | Ефективна пропускна здатність понад 80% ємності лінії в кількох сценаріях |
| Тривале передавання | Додатково оптимізовано порівняно з попередніми протокольними підходами |
| Поточний етап | Аудит протоколу |
Потрібне важливе застереження:
Ці показники отримано в поточних внутрішніх тестових сценаріях.
«Інші протоколи, включені до тестів» — це не всі VPN-протоколи у світі, і це не означає, що Sola обов’язково дасть такі самі результати в кожному мережевому середовищі.
8. Що означає використання понад 80% мережі 1 Гбіт/с?
Це один із найпомітніших поточних результатів продуктивності Sola.
Підключення, рекламоване як:
1 Гбіт/с
має теоретичний пік приблизно:
1 000 Мбіт/с
Але фактичне передавання через VPN має також пройти через:
- VPN-інкапсуляцію;
- шифрування та розшифрування;
- мережевий стек системи;
- локальну мережу;
- оператора;
- проміжну маршрутизацію;
- VPN-вузол;
- цільовий сервер.
Тож фактична пропускна здатність на рівні застосунку не дорівнює просто швидкості, яку рекламує оператор.
У кількох внутрішніх тестових сценаріях 1 Гбіт/с Sola утримував фактичну ефективну пропускну здатність понад 80% ємності лінії.
Тобто:
Ефективна пропускна здатність VPN — у діапазоні понад 800 Мбіт/с.
Для Sola цей показник насправді означає:
Подальше зменшення втрат продуктивності, спричинених самим протоколом і транспортною системою.
Це не твердження, що:
Sola стабільно досягатиме 800 Мбіт/с у кожній мережі 1 Гбіт/с.
Це зовсім різні поняття.
9. Чому Sola не женеться лише за максимальною швидкістю?
Припустімо, є два VPN-з’єднання.
Перше досягає:
900 Мбіт/с
але водночас має:
- вищий джитер;
- постійні втрати пакетів;
- нестабільну затримку.
Друге досягає:
600 Мбіт/с
але має:
- стабільну затримку;
- дуже малі втрати пакетів;
- плавне тривале передавання.
Якщо завдання — лише завантажити великий файл, перевагу може мати перше з’єднання.
Але для:
- відеоконференцій;
- ШІ;
- віддаленого робочого столу;
- месенджерів;
- вебсторінок;
- API;
друге може, навпаки, дати кращий практичний досвід.
Тому Sola не зводить продуктивність VPN до одного числа.
З погляду дизайну Sola повна продуктивність ближча до такого:
Пропускна здатність
+
Затримка
+
Джитер
+
Втрати пакетів
+
Стабільність
+
Якість з’єднання
Це не математична формула.
Це система оцінювання, якою Sola послуговується, щоб розуміти продуктивність VPN.
10. Чому Sola наголошує на низькій затримці?
Багатьом сучасним застосункам насправді не потрібна велика пропускна здатність.
Наприклад, щоб надіслати фрагмент тексту в ChatGPT, сотні Мбіт/с можуть узагалі не знадобитися.
Але якщо затримка висока:
Користувач натискає
↓
Чекає
↓
Лише тоді запит доходить до сервера
Це очікування сприймається безпосередньо як:
«Інтернет гальмує».
Оскільки ШІ, веб, API та інтерактивні застосунки стрімко розвиваються, продуктивність VPN уже не можна проєктувати лише під завантаження великих файлів.
Тому Sola надає:
Часу відгуку (Response Time)
поряд із:
Пропускною здатністю (Throughput)
однакового значення.
Поточні внутрішні тести також показують нижчу загальну затримку Sola порівняно з іншими протоколами, включеними до тестів.
11. Чому важливі втрати пакетів нижче 1%?
Втрати пакетів безпосередньо впливають на ефективність мережевого передавання.
Коли дані не доходять до місця призначення, мережеві протоколи зазвичай потребують подальшої обробки або повторного передавання.
Простіше кажучи:
Втрата пакетів
↓
Повторне передавання
↓
Додаткове очікування
↓
Зниження пропускної здатності
↓
Гірший практичний досвід
Отже:
Швидке VPN-з’єднання з постійними втратами пакетів не обов’язково краще за трохи повільніше, але стабільне з’єднання.
Поточний внутрішній результат Sola:
Втрати пакетів <1%
означає, що в поточних тестових середовищах протокол забезпечив досить добру цілісність доставлення даних і стабільну продуктивність.
Те саме застереження діє й тут:
Втрати пакетів не визначаються повністю VPN-протоколом.
Місцевий Wi-Fi, оператори, міжнародна маршрутизація та цільова мережа — усе це може спричиняти втрати пакетів.
Тому цей результат не можна розуміти так:
Втрати пакетів у Sola завжди будуть нижчими за 1% у будь-якій мережі.
12. Типові сценарії використання Sola
Різні застосунки мають різні вимоги до продуктивності VPN.
Завдяки збалансованішому дизайну продуктивності Sola прагне охопити більше сучасних сценаріїв користування інтернетом.
ШІ та великі мовні моделі
Наприклад:
- ChatGPT;
- Claude;
- Gemini;
- Cursor.
Для цих сервісів зазвичай важливіші:
- затримка;
- стабільність довготривалих з’єднань;
- малі втрати пакетів;
- швидкість відгуку.
Тож висока пікова пропускна здатність — не єдиний показник.
Відео та стримінг
Відео 4K і з високим бітрейтом більше залежить від:
- тривалої пропускної здатності;
- малих втрат пакетів;
- стабільного передавання.
Висока ефективна пропускна здатність Sola та дизайн, орієнтований на тривалу продуктивність, передусім розраховані на такі сценарії.
Великі файли та хмарна синхронізація
Ці сценарії мають чітку вимогу до:
Високого використання пропускної здатності каналу.
Ця вимога тут особливо очевидна.
Якщо користувач має мережу на 500 Мбіт/с чи 1 Гбіт/с, а VPN-протокол може використати лише невелику її частину, протокол може стати вузьким місцем.
Зв’язок у реальному часі та відеоконференції
Вони більше залежать від:
- затримки;
- джитера;
- втрат пакетів.
Просте збільшення Мбіт/с на завантаження в цих сценаріях допомагає мало.
Віддалена робота
Віддаленому робочому столу, SSH, корпоративним застосункам і довготривалим з’єднанням зазвичай потрібна:
Стабільність, а не надзвичайна швидкість протягом однієї секунди.
Саме тому Sola включає тривалу продуктивність до своїх ключових цілей проєктування.
13. Як Sola порівнюється з іншими VPN-протоколами?
Не існує «абсолютно найшвидшого» VPN-протоколу незалежно від середовища.
Різні протоколи можуть давати різні результати залежно від:
- регіону;
- оператора;
- пристрою;
- якості мережі;
- серверів;
- сценаріїв використання.
Результати можуть різнитися.
Тому SingLink не називатиме Sola протоколом, що:
Швидший за будь-який протокол у будь-якому середовищі.
Наразі можна підтвердити таке:
У внутрішніх порівняльних тестах, які SingLink провела досі, Sola показав вищу загальну пропускну здатність і нижчу затримку, ніж інші протоколи, включені до тестів.
Саме таке точне твердження підтверджують поточні дані.
Майбутні тести продуктивності Sola також більше наголошуватимуть на порівняннях в однаковому середовищі.
Наприклад:
Той самий пристрій
↓
Та сама мережа
↓
Той самий проміжок часу
↓
Рівноцінні ресурси вузлів
↓
Та сама ціль тестування
↓
Однакова кількість прогонів тесту
Лише тоді варто порівнювати різні протоколи.
Лише дані, зібрані в такий спосіб, мають справжню довідкову цінність.
14. Безпека — теж ключова вимога до Sola
Висока продуктивність не означає, що безпекою можна пожертвувати.
Завершивши основну розробку та перший етап внутрішнього тестування, Sola перейшов до етапу аудиту протоколу.
Це означає, що перед офіційним запуском протоколу в робочому середовищі потрібно додатково перевірити:
- реалізацію протоколу;
- обробку з’єднань;
- нештатні стани;
- інтеграцію з клієнтом;
- межі повноважень;
- потенційні поверхні атаки;
- аномалії використання ресурсів;
- відомі проблеми безпеки.
Ці аспекти потребують подальшого перегляду.
Поточний офіційний статус:
Розробка: завершено
Внутрішнє тестування: завершено
Аудит безпеки / реалізації: триває
Доки аудит офіційно не завершено, SingLink не описуватиме Sola як протокол, що:
«Пройшов усі перевірки безпеки».
Статус буде оновлено, щойно буде готово результати аудиту.
Пов’язану роботу з безпеки можна також оцінити за наявними матеріалами аудиту безпеки SingLink та аудитом відсутності журналів; ці матеріали не означають, що аудит безпеки протоколу Sola та його реалізації завершено.
15. Технічна прозорість Sola
Sola не збирається обмежитися кількома знімками екрана зі Speedtest.
SingLink планує поступово створювати повніші матеріали про продуктивність і технічні аспекти Sola.
До них належать:
- версія протоколу (Protocol Version);
- версія клієнта (Client Version);
- тести продуктивності (Benchmark);
- журнал змін (Changelog);
- затримка (Latency);
- джитер (Jitter);
- втрати пакетів (Packet Loss);
- пропускна здатність (Throughput);
- дата тестування;
- тестове середовище;
- відомі обмеження;
- статус аудиту безпеки.
Різні типи даних також максимально чітко розмежовуватимуться:
Внутрішній тест (Internal Test)
Тестування, проведене всередині SingLink.
Тест спільноти (Community Test)
Тестування, проведене спільнотою.
Дані від користувачів (User Submitted Data)
Результати тестів, добровільно надані користувачами.
Незалежний тест (Independent Test)
Тестування, проведене незалежною третьою стороною.
Так сторонні читачі даних про Sola чітко знатимуть:
Хто провів тест, де його проведено і що він може довести.
16. Що Sola може і чого не може
Офіційний опис протоколу має також чітко визначати його технічні межі.
Sola може оптимізувати:
- ефективність передавання самого протоколу;
- використання пропускної здатності VPN-тунелю;
- обробку з’єднань;
- затримку;
- практичну продуктивність передавання за втрат пакетів;
- тривалу продуктивність;
- узгодженість роботи клієнта та протоколу.
Але Sola не може змінити:
- фізичний ліміт пропускної здатності користувача;
- якість сигналу Wi-Fi;
- перевантаження в місцевого оператора;
- ємність міжнародних виходів;
- продуктивність серверів сторонніх сайтів;
- мінімальну затримку, зумовлену фізичною відстанню;
- збої самого цільового сервісу.
Наприклад:
Локальна мережа на 100 Мбіт/с не стане мережею на 1 Гбіт/с через те, що використовує Sola.
Так само:
Фізичне вузьке місце сильно перевантаженого міжнародного маршруту не можна повністю усунути лише VPN-протоколом.
Насправді Sola може:
Максимально запобігати тому, щоб сам протокол ставав додатковим вузьким місцем продуктивності на всьому шляху.
17. Відомості про протокол
Відомості про протокол Sola
Назва протоколу
Sola
Розробник
SingLink
Тип протоколу
VPN-транспортний протокол
Сімейство протоколів
SingLink
Технічна основа
SingLink 2.0
Архітектура
Перепроєктована / перебудована
Основні цілі проєктування
Висока пропускна здатність · Низька затримка · Малі втрати пакетів · Тривала продуктивність · Пристосованість до мережі
Внутрішнє тестування
Завершено
Поточний статус аудиту
Триває
Поточний тест втрат пакетів
<1%
Поточний тест на 1 Гбіт/с
Понад 80% ефективного використання лінії в кількох внутрішніх тестових сценаріях
18. Система версій Sola
Щоб у майбутньому не плутати назву протоколу з версіями клієнта, Sola існуватиме як окремий протокольний бренд.
Іншими словами:
SingLink
позначає продуктову й технологічну систему SingLink.
Sola
позначає назву протоколу.
Сам протокол може й далі розвиватися через номери версій.
Наприклад:
Sola 1.0
Sola 1.1
Sola 1.2
Так можна уникнути плутанини між:
версіями клієнта
і:
версіями протоколу.
Це не дає їх змішувати.
Майбутній клієнт SingLink може підтримувати Sola 1.x, хоча сам клієнт матиме зовсім інший номер версії програми.
19. Розгортання та доступність
Після завершення внутрішнього тестування Sola перейшов до етапу аудиту та підготовки до розгортання в робочому середовищі перед офіційним випуском.
Згідно з поточним планом розгортання, Sola входитиме в реальне робоче середовище поетапно.
На першому етапі Sola спочатку з’явиться на:
iOS
Ця платформа надаватиме доступ до протоколу Sola.
Першими доступ отримають:
Pro
і:
Rich
— користувачі цих тарифів.
Після завершення першого етапу перевірки в робочому середовищі Sola поступово стане доступним для:
Plus
і:
Max
— користувачів цих тарифів.
Додаткові платформи також оцінюватимуться з урахуванням:
- адаптації клієнта;
- аудиту протоколу;
- реальних мережевих даних;
- розгортання вузлів;
- стабільності.
Доступ відкриватиметься поступово.
Мета поетапного розгортання — не обмежити використання протоколу, а контролювати змінні, коли протокол офіційно виходить у масштабне робоче середовище, щоб точніше спостерігати продуктивність і нештатну поведінку.
20. Поширені запитання (FAQ)
Що таке Sola?
Sola — власний VPN-транспортний протокол нового покоління від SingLink, створений шляхом перепроєктування та перебудови базової транспортної архітектури на основі технологічної системи SingLink 2.0.
Чи SingLink сама розробила Sola?
Так, Sola — власна розробка SingLink.
Sola належить до власного сімейства протоколів SingLink.
Чи Sola — це просто перейменований SingLink 2.0?
Ні, Sola — не просто нова назва.
Sola спирається на технології та досвід роботи SingLink 2.0, але його базову архітектуру перепроєктовано й перебудовано. Тому це не просто перейменування і не звичайний проміжний випуск.
Що передусім оптимізує Sola?
Основні поточні напрями:
- ефективна пропускна здатність;
- затримка;
- втрати пакетів;
- використання високої пропускної здатності;
- тривала продуктивність;
- практична продуктивність передавання у складних мережах.
Який рівень втрат пакетів у Sola?
У поточних внутрішніх тестових сценаріях втрати пакетів у Sola були нижчими за 1%.
Це не означає, що вони залишатимуться нижчими за 1% для кожного користувача й у кожному мережевому середовищі.
Наскільки швидко Sola працює в мережі 1 Гбіт/с?
У кількох внутрішніх тестових сценаріях 1 Гбіт/с ефективна пропускна здатність Sola перевищувала 80% ємності лінії.
Фактичні результати залежать від мережевого середовища.
Чи означає це, що Sola гарантує 800 Мбіт/с?
Ні, Sola не гарантує такої швидкості.
Показник понад 80% — результат, отриманий у конкретних внутрішніх тестових середовищах 1 Гбіт/с. Його не можна розуміти як фіксоване зобов’язання щодо швидкості для кожного користувача.
Чи Sola швидший за будь-який інший VPN-протокол?
Наразі такого стверджувати не можна.
Можна підтвердити таке:
У поточних внутрішніх порівняннях Sola показав вищу загальну пропускну здатність і нижчу затримку, ніж інші протоколи, включені до тестів.
У різних мережевих середовищах різні протоколи все одно можуть працювати по-різному.
Яка найбільша відмінність між Sola і SingLink 2.0?
Найбільша відмінність — не якась окрема функція.
Вона полягає в тому, що:
Sola перепроєктовує й перебудовує базову транспортну архітектуру.
Тож це еволюція на рівні архітектури, а не звичайне оновлення на рівні параметрів.
Чи завершено розробку Sola?
Основну розробку та перший етап внутрішнього тестування Sola завершено.
Наразі триває аудит безпеки протоколу та його реалізації.
Чи одразу Sola замінить SingLink 2.0?
Ні, Sola не замінить його одразу.
Sola входитиме в робоче середовище поступово. Наявні протоколи й надалі використовуватимуться залежно від платформи, вузла, мережі та фактичних умов використання.
Які користувачі отримають Sola першими?
Згідно з поточним планом, Sola спершу з’явиться на iOS для користувачів Pro і Rich, а потім поступово стане доступним для Plus і Max та на інших платформах.
21. Висновок
Значення Sola не в тому, що в SingLink з’явилася ще одна назва протоколу.
Він знаменує наступний етап власної протокольної системи SingLink.
SingLink 2.0 створив власну протокольну та транспортну основу SingLink.
Але в міру того як за тривалу роботу змінювалися пропускна здатність у користувачів, продуктивність пристроїв і мережеві сценарії, постали нові запитання:
Чи може VPN-протокол ще більше зменшити власні втрати продуктивності?
Яка частка ємності мережі 1 Гбіт/с справді доходить до застосунку?
Чи можна зменшити затримку, водночас підвищивши швидкість?
Чи можуть висока пропускна здатність і малі втрати пакетів існувати одночасно?
Чи може протокол забезпечувати стабільнішу тривалу продуктивність, а не гнатися за одним результатом тесту швидкості?
Sola перебудовано саме довкола цих запитань.
Він базується на SingLink 2.0.
Але це не просте продовження SingLink 2.0.
Він перепроєктовує базову транспортну архітектуру, по-новому визначає розуміння продуктивності VPN у SingLink і обирає:
Високу пропускну здатність
Низьку затримку
Малі втрати пакетів
Тривалу продуктивність
Пристосованість до мережі
своїми новими ключовими напрямами проєктування.
Перший етап внутрішнього тестування вже завершено.
Поточні результати показують:
Втрати пакетів нижче 1%.
Ефективну пропускну здатність понад 80% ємності лінії в кількох тестових сценаріях 1 Гбіт/с.
Вищу загальну пропускну здатність і нижчу затримку, ніж в інших протоколів, включених до тестів.
Проте офіційна технічна цінність Sola не обмежується цими показниками.
Насправді важливо інше:
Коли існує VPN-тунель, чи може протокол якомога менше марнувати ту мережеву ємність, яку користувач уже має?
Це й головна причина, чому Sola виходить за межі SingLink 2.0 до архітектури нового покоління.
Sola.
На основі SingLink 2.0. Перепроєктований.
Створений для вищої пропускної здатності, нижчої затримки та стабільнішого передавання в реальних мережах.
Примітка щодо технічних і тестових даних: твердження в цій статті про те, що Sola показав втрати пакетів нижче 1%, ефективну пропускну здатність понад 80% у мережах 1 Гбіт/с, а також вищу пропускну здатність і нижчу затримку, ніж інші протоколи, включені до тестів, ґрунтуються на поточних внутрішніх результатах тестування SingLink. На фактичні результати можуть впливати різні країни чи регіони, оператори, пристрої, локальні мережі, вузли, міжнародні виходи та цільові сервіси. Sola завершив основну розробку та внутрішнє тестування й зараз перебуває на етапі аудиту безпеки протоколу та його реалізації. Повні методи тестування, журнали окремих прогонів і сирі записи ще не опубліковано, тому ці показники слід цитувати лише як результати внутрішніх тестів, а не як незалежно відтворені висновки. Інформація про продуктивність, аудит і версії оновлюватиметься в міру офіційного розгортання протоколу.
